Cyrillic Wikia
Advertisement
Oxford Wielka Encyklopedia Świata

Энцыклёпэдя Оксфорд.

Энцыклёпэдя (лац. энцыцлёпаэдя з Template:Грэка, энкýклёс – "творѭцы крѫг" + Template:Грэка, паидэíа – "выкшталцэне") – компэндюм ведзы записанэ в форме збёру артыкулув хасловых, зложоных з хасэл (слув ключовых) и тэкстув е объясняѭцых (завераѭцых информаце дотычѫцэ тых хасэл). Хасла сѫ уложонэ в пэвным лёгичным порѭдку, зазвычай альфабэтычным, дѩки чему можливэ ест шибке одналезене властивэй информаци.

Энцыклёпэдя може быть повшехна, тьь. стараѭца сѩ уѭть цалѫ людзкѫ ведзѧ (нп. велька Энцыклёпэдя Повшехна ПВН), люб спэцялистычна з окрэслёнэй дедины (нп. энцыклёпэдя музычна ПВМ, энцыклёпэдя ведзы о ксѭжцэ, энцыклёпэдя Кракова).


Хисторя[]

Чѧсто приймуе сѩ, же помысл ксѩги складаѭцэй сѩ з альфабэтычне уложонэй листы хасэл враз з вычерпуѭцым выясненем их значеня походи од ъёхна Харриса, ктуры в 1704 року опубликовал свуй лексицон тэхницум, ачкольвек тэрмину энцыклёпэдя в значеню "цалокшталт ведзы" ужил по раз первши в 1532 року франçоис Рабэляис. В тытуле дела энцыклёпэдя появила сѩ в 1559 р. в працы хуманисты хорвацкего Павао Скалитя (энцыцлёпаэдяэ сэу орбис дистиплинарум там сацрарум куам профанарум эпистэмон).

Працэ маѭцэ характэр энцыклёпэдычны появилы сѩ юж два тысѭцэ лят тэму и повставалы в настѧпных веках:

  • марэк Тэрэнцюш Варрондистиплинарум либри ИКС (ок. 50 п.н.э.)
  • плинюш Старшихисторя натуральна (хисторя натуралис) (и в.)
  • панорама цэсарска (хуанглян) (хины, ок. 220)
  • нонюс Марцэллюс - дэ цомпэндёса доцтрина (первша полова ив в.)
  • марцянус Капэлля - дэ нуптиис Пхилёлёгяэ эт Мэрцури (мѩдзы 410 а 439)
  • изыдор з Сэвиллиэтымолёгярум сэу оригинум либри КСКС (почѫтэк вии в.)
  • аль-Джахизксѩга зверѭт (китаб аль-хайван) (крае арабске, икс в.)
  • сэмадэва (Инде, ксии в.)
  • хэмадри (Инде, ксиии в.)
  • винцэнты з Бэауваисзвертядло вѩкше (спэцулюм маюс), ксиии в. [1]
  • брунэтто Лятинискарбец ведзы (ли ливрэс доу Трэсор), ксиии в.

Знанэ энцыклёпэде[]

Первшѫ энцыклёпэдѭ повшехнѫ была француска энцыцлёпéде, ктурэй эдыторами были ъеан д'алембэрт и дэнис Дидэрот. Энцыклёпэдя та зостала уконьчона в 1772 року. Личила она 28 томув, 71818 артыкулув и 2885 илюстраци. Ей вспулаутори сѫ чѧсто называни крѧгем француских энцыклёпэдыстув, з ктурых велю зостало пузней вспулорганизаторами велькей Рэволюци Францускей.

Рувнолегле з энцыклёпэдѭ францускѫ зачѧла повставать энцыцлёпаэдя Британница, ктурэй первше тритомовэ выдане опубликовано в лятах 1768-1771. В 2004 пэлна вэрсъя энцыклёпэдии Британница заверала ок. 120 тысѩцы артыкулув, личѫцых разэм около 44 милёнув слув. Обэцне ест найвѩкшим на свете тэго родзаю выдавництвэм, личѫцым 32 томы (17 Мацропаэдии, 12 Мицропаэдии, 1 Пропаэдии и 2 Индэксу).

В немецким обшаре ѩзыковым дужим узнанем тешѫ сѩ выдавництва энцыклёпэдычнэ броцкхаус.

Энцыклёпэде электроничнэ[]

Энцыклёпэдя ест бардзо выгоднѫ формѫ ведзы до заимплемэнтованя в форме электроничнэй. В звѭзку з тым ольбримя вѩкшость выдавництв энцыклёпэдычных преходи поволи з вэрсьъи паперовых на вэрсъе розпровадзанэ на плытах цд-РОМ люб инных носниках. Додатковѫ залетѫ такей формы розпровадзаня ест можливость додаваня до хасэл пликув мультимэдяльных, ктурэ не моглыбы сѩ зналезьть в паперовэй вэрсьъи.

Электроничнэ вэрсъе энцыклёпэдии не мушѫ юж в засаде посядать альфабэтычнэго укладу хасэл. Хасла вышукуе сѩ в них звыкле през розмаитэ аутоматычнэ сыстэмы вышукивавче, в ктурых можна чѧсто стосовать заавансованэ мэтоды вышукиваня за помоцѫ розбудованых выражень (нп. конюнкци люб альтэрнатывы выразув ключовых). Прешукиване таких энцыклёпэдии улатвя мэханизм хипэртэксту, лѫчѫцы покрэвнэ трэстёво хасла.

Бардзо обшернѫ палетѧ электроничных выдавництв энцыклёпэдычных, огульных и спэцялистычных, публикуе ПВН – дѩки шибко роснѫцэй личбе компутэрув и ниских цэнах тэго родзаю выдавництв публикаце энцыклёпэдычнэ стаѭ сѩ повшехне достѧпнэ. Дужѫ популярностѭ теши сѩ тэж выдавана през Оптимус Пасцаль Мультимэдя энцыклёпэдя вем.

Найвѩцэй, бо понад 6 милёнув хасэл, ма хиньска электронична энцыклёпэдя худонг Личѫцѫ найвѩцэй хасэл энцыклёпэдѭ электроничнѫ в ѩзыку польским ест польскоѩзычна Википэдя.

  1. [хттп://портальведзы.онэт.пль/74822,,,,винцэнты_з_бэауваис,хаслё.хтмль винцэнты з Бэауваис]
Advertisement